Фільм "Небесний суд": відгуки глядачів про важливість кожного зробленого людиною вчинку

Фільм «Небесний суд», відгуки про який будуть відображені в цій статті, вийшов на екрани шість років тому. І досі глядачі не можуть прийти до єдиної думки: наскільки точно і справедливо показана життя після смерті.

Одні впевнені, що саме так все і відбувається. Інші обурюються, посилаючись на те, що в загробному світі не курять і не прохолоджуються, як на землі. Але, незважаючи на такі розбіжності, зрозуміло одне: таке кіно має право на існування. Отже, його варто подивитися хоча б раз, щоб скласти свою власну думку. Сюжетна лінія

У центрі сюжету два друга-адвоката - Андрій і Веніамін. Їхня робота постійно ставить їх по різні сторони барикад. Прокурор Андрій (його зіграв Костянтин Хабенський) і адвокат Веніамін (Михайло Пореченков) під невсипущим оком суворого судді проводять засідання, на яких вирішується доля кожного з новоприбулих і їх душ. Саме тут виносяться рішення, куди саме буде відправлена душа — в сектор спокою (рай) або в сектор роздумів (ад).

Так-так, всі судові процеси, в яких беруть участь друзі, відбуваються не де-небудь, а в загробному житті. Вони є фігурантами Небесного суду, де визначається, куди направити душу людини після його смерті. Звинувачення виноситься, виходячи з того, яким було останнє діяння померлого — незлобний обман, дивна жарт, допомога ближньому...

Андрій і Веніамін дружать вже давно, розуміючи один одного з півслова. Вони усвідомлюють складність і двозначність кожного із своїх справ, але, тим не менше, продовжують працювати на благо Небесного суду.

Одного разу один з розглянутих справ безпосередньо зачіпає особисті інтереси Андрія, адже на лаву підсудних потрапляє людина, який перед смертю зробив пропозицію його молодій вдові... Справедливий вердикт завдяки чесній роботі

Ось таким трохи дивним вийшов «Небесний суд», фільм-2011. Відгуки про нього містять роздуми глядачів про такій незвичній інтерпретації загробного життя, вірніше, загробне роботи. Кожному хочеться вірити у те, що після смерті він не буде знаходиться в земній, буденній метушні. Може бути, і друзі мріяли про це, але... Доля їх складається зовсім не так, як вони думали. Андрій і Веніамін знову і знову стикаються з переживаннями підсудних, вчиненими ними помилками і добрими справами ще в земному житті, їх проблемами. Але ж саме завдяки зусиллям друзів і виносяться справедливі вердикти.

Автор не позбавляє своїх героїв слабкостей. Андрій весь час прагне чинити правильно, хоче допомогти кожній людині (точніше, його душі) знайти спокій. Він свято вірить в те, що закони Небесного суду непогрішимі, тому іноді готовий порушувати встановлені правила. Веніамін у своєму земному житті був викладачем, вельми гідною людиною зі своїми слабкостями і проблемами. І кожна людина міг би без побоювання довірити свою душу таким «потойбічним» прокурорам і адвокатам. Раптовий життєвий поворот

Отже, фільм «Небесний суд». Відгуки про нього переконують, що міркування героїв про добро і зло по-справжньому правильні, адже вони про те, що дорого кожному. Не кожен відразу може зрозуміти, що правильно, а що ні. Але коли з'являються думки про смерть (адже всі люди там рано чи пізно опиняються), хочеться задуматися про все. Що ж залишається? Багато емоцій, почуттів, спогадів... Все матеріальне буде здаватися абсолютно непотрібною дрібницею, а адже саме через це більшість людей тримається дуже міцно.

Відгуки про фільм «Небесний суд» (Росія, 2011) ясно показують одну думку: той чи інший навіть самий звичайний і, здавалося б, незначний вчинок, може повністю змінити хід людського життя. І кожна людина несе відповідальність за тих, які поруч з нами, і за слова, які ми можемо сказати, навіть не замислюючись.

Цей фільм, мабуть, буде корисний всім, навіть підліткам, адже він є неголосним закликом замислюватися про своє відрізку життя, про можливості подивитися назад і проаналізувати, що ти зробив і що після тебе залишиться нащадкам. Від жанру до акторів

Отже, фільм «Небесний суд», відгуки про який показують ставлення глядачів до самої історії, до акторів, до ідеї, що йде червоним пунктиром від початку і до кінця.

Яким же глядачі бачать Небесний суд? Химерні, дивні приміщення, незрозуміла кімната, в якій переглядають сновидіння, тіла-скафандри, які використовують, щоб переміститися в Світ Живих, пташки-посланці, відправляються померлими своїм коханим...

Фільм був створений на кордоні двох жанрів, дуже рідкісних у вітчизняному кінематографі. Їх дійсно досить складно поєднати.

Перший жанр — судова стрічка, в якій розповідається про боротьбу адвоката і прокурора за думку кожного присяжного під час розгляду в суді. Епізоди придумані і знято досить винахідливо і акуратно, до того ж, непередбачувано.

А ось другим жанром можна назвати містичну мелодраму, по-іншому, казку для дорослого глядача. Подібне кіно, що оповідає про відносини живих, мертвих, демонів і ангелів, досить глибоке за змістом, складне.

Відгуки про фільм «Небесний суд» (2011) дають зрозуміти, що головним у сюжеті є величезна відповідальність за душі людей, справедливість, любов, боротьба за дружбу. Такий фільм змушує задуматися про важливі в житті речі, дає можливість зазирнути в свої серця і душі. Пара слів про акторів

Що ще можна розповісти про те, якою насправді фільм «Небесний суд». Відгуки глядачів не обходять увагою не тільки сценарій, але і акторів, які зіграли в ньому. І якщо трохи на другий план відходять Микита Звєрєв, Євгенія Добровольська, Юрій Іцков, Михайло Пореченков і Костянтин Хабенський виглядають дуже яскраво. Прекрасна також в ролі Морфеи - службовцем, яка викликає свідків зі снів, розкішна Інгеборга Дапкунайте.

Можливо, в цій стрічці Пореченков зіграв трохи слабкіше Хабенського, але дует цих чудових акторів сам по собі — чудова знахідка для глядачів. До речі, багато з них вважають маленьким шедевром кадр, в якому добре видно обличчя прокурора Андрія, коли на допит викликали колишню дружину. Дійсно, сильна гра.

Що можна сказати на завершення? Це мудрий фільм про життя і смерті. Сприймається він досить незвично: кіно найглибше і одночасно легкий для перегляду. За жанром це, швидше, драма, хоча світла й життєствердна. Оскільки кожен глядач сприймає все по-своєму, фільм треба просто побачити. Автор: Катерина Соболевська 15 Серпня, 2018

Категория: Развлечения