Галина Короткевич, актриса театру і кіно: біографія і творчість


Опубликованно 05.11.2018 05:12

Галина Короткевич, актриса театру і кіно: біографія і творчість

Галина Короткевич - радянська і російська актриса театру і кіно, прославилася не тільки своїми ролями, але й участю в документальному фільмі про блокаду Ленінграда. Галина Петрівна пережила це важке випробування, будучи зовсім юною дівчиною, але це не завадило їй згодом стати чудовою актрисою. Біографія Галини Короткевич, її творчий шлях і особисте життя - в цій статті. Родина та ранні роки

Галина Петрівна Короткевич народилася 18 серпня 1921 року в Петрограді (сучасний Санкт-Петербург). Дівчинка росла в дуже творчій родині. Її батько - Петро Короткевич - був скрипалем і виступав у ресторанах, мати - Валентина Муравйова - була артисткою естради, закінчила консерваторію по класу оперети. Бабуся і дідусь Галини теж були творчими людьми - дід був органістом і керував хором у соборі Святої Катерини, а бабуся, хоч і працювала металургом на Обухівському заводі, теж виступала на сцені, граючи в аматорському театрі цього заводу. Звичайно ж, у такій артистичній родині юна Галя ніяк не могла вибрати звичайну професію. З ранніх років вона добре співала і танцювала, але мріяла саме про акторську професію.

Навчання у воєнний час

У 1938 році, відразу після закінчення школи, Галя Короткевич стала студенткою Ленінградського Театрального інституту імені Островського, потрапивши в майстерню Бориса Сушкевича. Але закінчити навчання вчасно їй завадила війна та блокада Ленінграда. Лише в 1945 році майбутня актриса змогла повернутися на свій факультет, закінчивши інститут в 1946 році. Протягом всієї блокади вона виступала на передовій, піднімаючи бойовий дух солдатів. Як зізнавалася сама артистка, від смерті її врятував лише солдатський пайок, який отримували всі учасники творчої бригади. Театр імені Ленсовета

В цей театр Галина Петрівна надійшла відразу після закінчення навчання у 1946 році. Тоді він ще називався Новим театром. Першою роллю Галини Короткевич в театрі Ленсовета стала дівчина Дару в постановці "Пані міністерша". З 1947 року в її репертуарі додалося ще п'ять невеликих ролей - Ліза у виставі "За годину до світанку", Олена і Клава в "Супутниках", безіменна колгоспниця у постановці "На білому світі" і Чебрець в "Ходінні по муках".

Але вже в 1948 році Галина Петрівна дебютувала в головній ролі, зігравши Софію у "Горе від розуму". Серед інших видатних робіт актриси у Новому театрі: Маріанна ("Скупий"), Нора ("Нора"), Лаура ("Маленькі трагедії - Кам'яний гість"), Луціана ("Комедія помилок"), Принцеса Еболі ("Дон Карлос"), Ніна ("Маскарад"), Сільвія ("Два веронца"), Кароліна ("Нічний переполох"), Надія ("Останні").

Проте через 15 років роботи на цій сцені, актриса відчула, що застрягла в однотипних ролях і не просувається у творчості. В 1961 році вона покинула театр імені Ленсовета. Театр імені Комісаржевської

В цей театр актрису Галину Короткевич запрошували вже давно, і ось вона зважилася змінити сцену. Вже тоді актриса відчула, що це її рідна сцена. Так і виявилося, адже в театрі Коміссаржевської Галина Петрівна служить вже протягом 56 років! Її вступним виставою стала постановка п'єси Максима Горького "Діти сонця", де актриса виконала роль Лізи. У 1964 році Короткевич виконала роль Эпифании у постановці п'єси Бернарда Шоу "Мільйонерка". Ця роль була і залишається однією з найулюбленіших у самої актриси. Вона зіграла її більше 800 разів.

Потім пішли найрізноманітніші ролі, серед яких варто відзначити наступні: Клеопатра Львівна ("На всякого мудреця досить простоти"). Королева Єлизавета ("Джордано Бруно"). Зиночка ("Заметіль"). Тітка Сашико ("Не турбуйся, мама"). Мачуха ("Попелюшка"). Баронеса ("Йосип Швейк проти Франца-Йосипа"). Аліса ("Граємо Стріндберга"). Дзнеладзе ("Возравщение до життя"). Клара Цеткін ("Сині коні на червоній траві"). Леді Брекнелл ("Як важливо бути серйозним"). Тітка Саллі ("Вниз по річці Міссісіпі"). Меддуна ("Остання любов Насреддіна"). Маргарита ("Святе сімейство"). Ніна Олександрівна ("Ідіот"). Ганна Семенівна ("Місяць у селі").

Останньою на сьогоднішній день прем'єрою за участю Галини Короткевич став спектакль 2008 року "Шість страв з однієї курки", де вона зіграла роль Матері. Проте актриса і донині грає на сцені театру, раз за разом успішно відіграючи улюблені вікові ролі.

Фільмографія

Будучи відданою театру всім серцем і душею, актриса мало знімалася в кіно, і тому фільмографія Галини Короткевич включає в себе лише 9 фільмів. Вона ніколи сама не ходила на кінопроби - її запрошували як відому театральну артистку.

Це зараз кінозірки в більшій пошані, і більшість обивателів можна заманити в театр лише наявністю на афіші відомої за фільмами прізвища. У той час було навпаки - люди все-таки ставили театр набагато вище кінематографа, а тому режисери були раді знімати в кіно театральних знаменитостей. Саме тому в першому ж своєму фільмі Галина Петрівна виконала головну роль - Надії Килимовій у фільмі 1953 року "Весна в Москві". Вона вже грала її в однойменному спектаклі на сцені театру Ленсовета. У тому ж році Галина Короткевич виконала на екрані ще одну роль, яку раніше успішно грала в театрі - Софії Олександрівни у фільмі "Тіні" за п'єсою Салтикова-Щедріна.

У 1954 році вона виконала в кіно першу "нову" роль. Тобто, раніше не зіграну в театрі. Це була роль безіменній попутниці у фільмі "Ми з вами десь зустрічалися". У головній ролі тут був Аркадій Райкін, який дебютував у цьому фільмі як кіноактор.

Потім послідувала роль Лидочки у фільмі "Справа" 1955 року, знову перенесений зі сцени на екран, і Марії Буркач в картині "Це починалося так..." 1956 року. Після цього актриса не знімалася до 1968 року, повністю присвятивши себе сцені.

В 68-му вона з'явилася в маленькій ролі фільму "Трембіта". У титрах її записали з помилкою - "Т. Короткевич". У 1969 році Галина Короткевич зіграла роль Зінаїди Василівни у фільмі "Неверотяный Ієгудиїл Хламида". Наступна кінороль, на яку погодилася актриса, з'явилася лише в 1976 році - вона зіграла епізодичну роль Карташової у фільмі "Мене це не стосується". Останній екранної роллю на сьогоднішній момент є Євдокія Федорівна, або баба Дуня, в серії "Черв'яки-козирі" серіалу "Вулиці розбитих ліхтарів-8", знятого в 2006 році.

Озвучення

Не багато знають, але в легендарному радянському фільмі 1961 року "Смугастий рейс" роль головної героїні Маріанни озвучувала саме Галина Короткевич. Невідомо, чому виконала цю роль Маргарита Назарова не озвучувала себе сама. Але тепер у своєму найбільш відомому фільмі вона говорить голосом саме Галини Петрівни. Також актриса озвучувала героїнь двох чехословацьких фільмів для радянського прокату - "Гра з чортом" і "Бравий солдат Швейк". Нагороди

У 1956 році Галина Петрівна отримала звання Заслуженої артистки РРФСР, а в 1974 році стала Народною артисткою. У 2009 році актрисі вручили Премію від уряду Санкт-Петербурга "За видатний внесок у розвиток театру і театрального мистецтва". У 2010 році Галина Короткевич була нагороджена Орденом Пошани.

Особисте життя

У 1957 році Галина Короткевич вийшла заміж за актора Йосипа Конопацького, який був на чотири роки молодший за неї. Він також був актором театру Ленсовета в той час. Це був не перший шлюб Галини Петрівни, однак вона ніколи не говорить про першого чоловіка - достеменно невідомо, хто він, в якому році вони одружилися, в якому розлучилися. Актриса говорила, що шлюб з Осей Конопацким - як вона сама ласкаво називала чоловіка - це шлюб по любові, а перший - по молодості і дурості.

У 1958 році у подружжя народилася донька Ірина Конопацька. Вона пішла по стопах батьків і теж стала актрисою. Від Ірини у Галини Петрівни є онука Катерина. Вона вже закінчила музичну школу, грає на фортепіано і мріє присвятити своє життя танцям.

З невідомої причини подружжя Галина та Йосип розлучилися, і більше Короткевич не захотіла зв'язувати себе узами шлюбу. Даний час

У 2012 році актриса Галина Короткевич взяла участь в 11 серії документального фільму "Пам'ятаю блокаду", де розповіла про важкому періоді життя і роботи під час блокади Ленінграда. Багато хто з молодого покоління зацікавилися актрисою тільки після перегляду цього фільму, до цього нічого не знаючи про неї.

Галина Петрівна розповіла про те, як важлива була для солдатів моральна підтримка, і давали її саме артисти творчих бригад. Перебуваючи у другій ступені виснаження, Галина Петрівна танцювала і співала в окопах, на морозі, під проливним дощем. Як сама вона не раз повторила, вижити вдалося лише завдяки цьому постійному напрузі. Якби хоч на мить розслабилася, перестала робити свою справу, відразу ж відчула б голод, холод і подих смерті.

Зараз актриса продовжує грати в театрі, підтримує форму регулярними танцями і з легкістю може зробити колесо на руках. І це в 97 років! Вона ходить на риболовлю, займається з онукою акторською майстерністю і каже, що головний секрет її бадьорості і молодості - доброта, постійна творчість і відсутність заздрості. Автор: Лілія Шевчук 19 Жовтня, 2018



Категория: Развлечения